декоративність

декоративність
декор (декоративність) (лат. — пристойність; італ. — достоїнство)
Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер'єру та інтер'єра споруди, може включати в себе елементи ордера, різноманітні профілі, орнаментальні порізки, маскарони тощо. Прийнято розрізняти: живописний, скульптурний, пластичний, графічний. Ще у часи Античності під Д. розумілось не прикрасу, а як індивідуальну, особливу красу, органічне пристосування частин до цілого, які повинні відповідати призначенню, звеличувати і прославляти, тобто він ніс ідеологічне навантаження. Пізніше, в епохи Ренесансу і Просвітництва, декоративна функція теж припускала образне осмислення зв'язків художнього твору з історичним, культурним і предметно-просторовим середовищем. Таким чином, художній зміст Д. полягає у тісній взаємодії з навколишнім середовищем — простором, масою, обсягом, площиною, якістю декорованого елемента, що включає в себе тон, колір, фактуру і текстуру.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "декоративність" в других словарях:

  • декоративність — ності, ж. Властивість за знач. декоративний 2); мальовничість …   Український тлумачний словник

  • декоративність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • декор — (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе елементи… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • Селивачёв, Михаил Романович — (укр. Селівачов, Михайло Романович, род. 19 июня 1946(19460619), Киев)  украинский искусствовед, главный редактор Вестника археологии, искусства, культурной антропологии «Ант»; автор около 700 научных и популярных работ, опубликованных… …   Википедия

  • Михаил Павлович, великий князь — *МИХАИЛЪ ПАВЛОВИЧЪ, Его Имп. Выс. Вел. Кн., 4 й сынъ Имп. Павла I и Имп цы Маріи Ѳеодоровны, род. 28 янв. 1798 г. и въ день рожденія б. назн. ген. фельдцейхм ромъ и шефомъ гвард. арт. б на. Первонач. воспитаніе М. П. велось совмѣстно съ… …   Военная энциклопедия

  • Михаил Павлович — великий князь, четвертый сын императора Павла I. Род. в 1798 г., умер 28 авг. 1848 г. в Варшаве. Был членом следственной комиссии по делу о декабристах (1825 26); генерал инспектором по инженерной части (с 1825 г.); присутствующим в… …   Большая биографическая энциклопедия

  • фактура — и, ж. 1) Особливості побудови та оздоблення поверхні якого небудь предмета. 2) спец. Своєрідність художньої техніки у творах мистецтва. || В образотворчому мистецтві – характер поверхні мистецького твору, його обробка; один із засобів художньої… …   Український тлумачний словник

  • художній — я, є. 1) Який стосується мистецтва, відтворення дійсності в образах. Художнє слово. Художній фільм. •• Худо/жня самодія/льність одна з форм народної творчості; виконання творів мистецтва перев. аматорськими колективами. 2) Який стосується… …   Український тлумачний словник

  • гротеск — (фр. химерний) 1. Надзвичайно гострий образ, створений в образотворчому мистецтві різким перебільшенням, навмисним підкресленням реальних форм, поєднанням гіперболи з метаморфозою (переростанням правдоподібного у неправдоподібне). Сполучаються… …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • доу-гун — (кит. карниз, виступ) Кількаярусний кронштейн для підтримки сильно винесених перекриття або даху у китайській стародавній і середньовічній архітектурі. Складається з багаторазово повторених у певному порядку двох елементів: доу кубоподібного… …   Архітектура і монументальне мистецтво


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»